1. (у техніці) Тривимірний звук, аудіосистема з трьома незалежними звуковими каналами, що створює ефект об’ємного звучання.
2. (у музиці) Стиль електронної музики, що характеризується використанням тривимірного звуку та глибоких басів.
тривух
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |