Стан організованості, узгодженості та ефективної взаємодії всіх частин системи, механізму або колективу, що забезпечує безперебійну та продуктивну роботу.
Властивість технічного пристрою, механізму або системи, що перебуває у справному стані, правильно відрегульована та готова до експлуатації.
У переносному значенні — гармонійність, злагодженість у взаєминах між людьми, їхніх діях або в організації процесів.