трюїзм

1. Очевидна, банальна істина, загальновідоме твердження, яке не викликає сумнівів і не потребує доказів.

2. У логіці та риториці: твердження, яке є логічно істинним завдяки своїй формі або значенню слів, що його складають (наприклад, “Сніг білий” або “Діти — це діти”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |