Значення
-
Представники археологічної культури епохи енеоліту (мідно-кам’яної доби), названої за місцем перших знахідок біля села Трипілля на Київщині, що існувала на території сучасної України, Молдови та Румунії в період приблизно з 5400 до 2750 років до н.е.
-
У переносному значенні — символ давньої, автохтонної цивілізації на українських землях, прадавніх предків українського народу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трипілець, р. трипільця, д. трипільцеві, з. трипільця, о. трипільцем, м. трипільцеві, к. трипільцю