напівізольований

1. Такий, що лише частково відокремлений від чогось або має обмежені зв’язки з оточенням, не є повністю ізольованим.

2. У техніці та електротехніці: такий, що має неповну, обмежену ізоляцію або захист від зовнішніх впливів, електричного контакту тощо.

Приклади вживання

Приклад 1:
до н. е. Японія являла собою напівізольований культурно-господарський анклав, відірваний від основних вогнищ далекосхідної цивіліза- ційної спільноти. Айни, ама, ідзумо, кумасо та інші острівні етноси вже виробили на той момент зародки власних протодержавних інститутів і ^ратифікованого суспільства, створили багатогалузеву економіку з домінуванням відтворюючих типів господарювання, заселили й освоїли абсолютну більшість острівних теренів, але не знали металів, комплексного рільництва і тваринництва, розвинених суспільно-державних інституцій, писемності.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: прикментик () |