триклятий
[trɪkljɑtɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Який зазнав потрійного церковного прокляття; дуже проклятий.
-
Уживається як лайливий вигук або означення для вираження крайнього роздратування, обурення; дуже нещасний, ненависний, огидний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. триклятий, р. триклятого, д. триклятому, з. триклятого, о. триклятим, м. триклятім
Походження слова (Етимологія)
Слово «триклятий» означає «проклятий» з підсиленням, тобто «тричі проклятий». Воно походить із церковнослов’янської мови, де гіпотетична форма *трьклятъ могла утворитися з префікса трь- (який використовувався для найвищого ступеня ознаки, як у словах «тресвятий», «тресвітлий») та основи «клятъ» (проклятий). Префікс трь- пов’язаний з числівником «три», що підсилює значення. Це слово є запозиченням з церковнослов’янської, аналогічні форми існують в російській, білоруській та сербохорватській мовах.