триклятущий
[trɪkljɑtuʃt͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Який зазнав потрійного прокляття; дуже проклятий, огидний, мерзенний (у прямому або переносному значенні).
-
Уживається як лайливий вигук або посилювальний епітет для вираження крайнього обурення, зневаги або досади.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. триклятущий, р. триклятущого, д. триклятущому, з. триклятущого, о. триклятущим, м. триклятущім