1. Який зазнав потрійного прокляття; дуже проклятий, огидний, мерзенний (у прямому або переносному значенні).
2. Уживається як лайливий вигук або посилювальний епітет для вираження крайнього обурення, зневаги або досади.
триклятущий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |