тридекан

1. (хімія) Насичений вуглеводень ациклічної будови з тринадцятьма атомами вуглецю у молекулі (C₁₃H₂₈); нормальний тридекан — рідка речовина, що є складовою частиною нафти та деяких палив.

2. (історія, релігія) У православній церкві — священнослужитель, який керував групою з десяти ченців у давніх монастирях; старший над деканом (десятником).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |