неогуманізм

1. Філософсько-педагогічна течія кінця XIX — початку XX століття, що виникла як реакція на технократизм і позитивізм, відроджувала ідеї класичного гуманізму з акцентом на вихованні духовної особистості через вивчення античної культури, класичних мов та літератури.

2. Сучасний напрям у гуманістичній філософії та культурології, що розвиває традиції гуманізму в умовах нових технологій, глобалізації та екологічних викликів, наголошуючи на цінності людської особистості, етичній відповідальності та міждисциплінарному підході до знань.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |