трибут

1. У Стародавньому Римі — виборна посада магістрата (наприклад, народний трибут, військовий трибут), а також особа, що обіймала таку посаду.

2. У сучасному вжитку (переважно в історичній літературі) — керівник, намісник або старшина в деяких організаціях, об’єднаннях, а також назва деяких посад у середньовічних містах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |