Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Такий, що його прикололи, прикріпили шпилькою, цвяхом тощо.
2. (перен., розм.) Дуже здивований, вражений до нерухомості; заціпенілий.
3. (перен., розм.) Такий, що перебуває у стані сильного сп’яніння або наркотичного сп’яніння; заторможений, відключений.
Приклад 1:
А ось це прочитується емоційно: млин — як приколотий метелик… І все це не заради оригінальності. Стурбований захаращеністю української мови жаргоном, тим, що українці розмовляють суржиком, що непокоїть і сьогодні, поет рішуче розширює стилістичні можливості української мови — розкриває перед українцем невідомі йому привабливості рідної мови….
— Самчук Улас, “Марія”