приколотий
[prɪkolotɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(діал.) Такий, що його прикололи, прикріпили шпилькою, цвяхом тощо.
-
(перен., розм.) Дуже здивований, вражений до нерухомості; заціпенілий.
-
(перен., розм.) Такий, що перебуває у стані сильного сп’яніння або наркотичного сп’яніння; заторможений, відключений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. приколотий, р. приколотого, д. приколотому, з. приколотого, о. приколотим, м. приколотім