трибунний

[trɪbunnɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Стосунний до трибуни (місця для промовців, ораторської кафедри), призначений для неї.

  2. Стосунний до трибуна (виборної посадової особи в Стародавньому Римі), властивий йому.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трибунний, р. трибунного, д. трибунному, з. трибунного, о. трибунним, м. трибуннім

Більше записів