трибоелектрика

[trɪboɛlɛktrɪkɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Фізичне явище, що полягає в утворенні електричних зарядів на поверхні матеріалів внаслідок їх механічного контакту та подальшого розділення (тертя, деформації, подряпин).

  2. Розділ фізики, що вивчає виникнення електричних зарядів при трибологічних процесах (тертя, ковзання, деформації) та пов’язані з цим ефекти.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трибоелектрика, р. трибоелектрики, д. трибоелектриці, з. трибоелектрику, о. трибоелектрикою, м. трибоелектриці, к. трибоелектрико

Більше записів