1. Хімічний термін, що стосується триазолів — гетероциклічних сполук, які містять у своєму п’ятичленному циклі три атоми азоту та два атоми вуглецю; властивий триазолам, пов’язаний із ними.
2. У фармакології та агрохімії — що містить у своєму складі триазольне ядро або належить до класу похідних триазолу (наприклад, про триазольні фунгіциди, триазольні лікарські засоби).