необжалуваний

[nɛobʒɑluʋɑnɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Такий, що не був оскаржений у встановленому законом порядку (про рішення, вирок, постанову тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. необжалуваний, р. необжалуваного, д. необжалуваному, з. необжалуваного, о. необжалуваним, м. необжалуванім

Більше записів