Значення
-
Триазен — органічна сполука, похідна азоту, що має структуру R-N=N-NH₂, де R — органічний радикал; часто використовується як проміжна речовина в органічному синтезі.
-
Триазен — група гетероциклічних сполук, які містять у своєму циклі три атоми азоту та три атоми вуглецю; можуть існувати у кількох ізомерних формах (наприклад, 1,2,3-триазин, 1,2,4-триазин).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. триазен, р. триазена, д. триазенові, з. триазена, о. триазеном, м. триазені, к. триазен