труїння

1. (у хімії, техніці) Процес обробки металевих виробів розчинами кислот з метою видалення окалини, іржі та інших оксидних плівок з поверхні; травлення.

2. (у сільському господарстві, заст.) Процес витримування насіння або рослин у розчинах певних хімічних речовин (труїв) для профілактики хвороб або захисту від шкідників; протруювання.

3. (переносно, рідко) Систематичне негативне вплив, що призводить до морального чи психічного занепаду; отруєння (свідомості, думок, ставлення).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |