труїння

Буква:Т

Значення

(у хімії, техніці) Процес обробки металевих виробів розчинами кислот з метою видалення окалини, іржі та інших оксидних плівок з поверхні; травлення.
(у сільському господарстві, заст.) Процес витримування насіння або рослин у розчинах певних хімічних речовин (труїв) для профілактики хвороб або захисту від шкідників; протруювання.
(переносно, рідко) Систематичне негативне вплив, що призводить до морального чи психічного занепаду; отруєння (свідомості, думок, ставлення).

Граматичні форми:

н. труїння, р. труїння, д. труїнню, з. труїння, о. труїнням, м. труїнні, к. труїння