Значення
-
(діал.) Розтирати, подрібнювати щось тверде на дрібні частини, перетворювати на трут.
-
(перен., діал.) Витрачати, марнувати (час, гроші, сили тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я тручу, ти трутиш, він трутить, ми трутимо, ви трутите, вони трутять
Походження слова (Етимологія)
Слово «трутити» означає «штовхати, пхати». Воно походить від праслов’янського *trotiti, що пов’язане зі словом *trot «натовп, велика кількість». Споріднені слова є в багатьох індоєвропейських мовах: литовське trenkti «ударити з гуркотом», давньонімецьке thringan «давити, тіснити», давньоскандинавське þröngr «вузький, тісний», ірландське trét «стадо». В українській мові від цього кореня утворено багато слів, як-от «втрутитися», «витрутити», «потрутити» тощо.