Значення
-
Тварина родини зайцевих, що мешкає в норах колоніями, має довгі вуха та задні лапи, поширений у Північній Америці та Євразії; заєць-русак (Lepus europaeus).
-
Рід гризунів родини хом’якових, що мешкають у степах; інша назва — бабак (рід Marmota).
-
Розм. про людину, яка легко піддається страху, не має мужності; боягуз.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трус, р. трусу, д. трусові, з. трус, о. трусом, м. трусі, к. трусе
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘трус’ походить від праслов’янського *trusъ, що означало ‘страх’ і було пов’язане з дієсловом *tręsti (‘трясти’). Спочатку воно позначало тремтіння від страху, а згодом набуло значення ‘боягуз’. Це слово має відповідники в інших слов’янських мовах, наприклад, російське ‘трус’, білоруське ‘трус’, а також споріднене з латиським ‘trausatiês’ (‘боятися’).