трумна

[trumnɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Тлумачення із “Словника української мови”* ТР У МНА , и, ж., діал. Труна . Вози за возами тяглися вулицею довжезним рядом , навалені трумнами , наборзі позбиваними з наструганих дощок (Фр., VIII, 1952, 335).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трумна, р. трумни, д. трумні, з. трумну, о. трумною, м. трумні, к. трумно

Більше записів