трудноприступність

1. Властивість за значенням прикметника “трудноприступний“; стан або якість об’єкта, території тощо, що є важкодосяжним, до якого складно дістатися, потрапити або який важко підкорити.

2. (Перен.) Відчуженість, замкнутість, некомунікабельність людини; якість того, хто уникає спілкування або важко йде на контакт.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |