трудівницький
[trudiʋnɪt͡sʲkɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Стосунковий до трудівника або трудівниці; властивий працьовитим людям, що присвячують себе праці.
-
Який належить до селян-одноосібників (трудівників) у період НЕПу в СРСР; стосунковий до їхнього господарського укладу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трудівницький, р. трудівницького, д. трудівницькому, з. трудівницького, о. трудівницьким, м. трудівницькім