трудар

1. Робітник, який займається важкою фізичною працею, часто в складних умовах; той, хто трудиться.

2. Заст. Учень, студент, який навчається та працює; трудівник (у назвах навчальних закладів, наприклад, у Радянському Союзі).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |