трублення

[trublɛnnjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “трубити“; вироблення звуків за допомогою труби, рогу або подібного інструменту.

  2. (переносно) Гучне, навмисне поширення чуток, відомостей (часто непевних або хибних); розголошення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трублення, р. трублення, д. трубленню, з. трублення, о. трубленням, м. трубленні, к. трублення

Більше записів