троскотіти

1. Видавати різкі, гучні, тріскучі звуки, часто через удари або падіння твердих предметів; гуркотіти, грюкати.

2. Перен. Гучно, багато і швидко говорити, виголошувати щось із запалом; тараторити, базікати.

3. Рідко. Відчувати сильний внутрішній тремтіння, перебувати в стані сильного збудження (про органи живого тіла, наприклад, серце).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |