Значення
-
Видавати різкі, гучні, тріскучі звуки, часто через удари або падіння твердих предметів; гуркотіти, грюкати.
-
Перен. Гучно, багато і швидко говорити, виголошувати щось із запалом; тараторити, базікати.
-
Рідко. Відчувати сильний внутрішній тремтіння, перебувати в стані сильного збудження (про органи живого тіла, наприклад, серце).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я троскочу, ти троскотиш, він троскотить, ми троскотимо, ви троскотите, вони троскотять