троск

[trosk] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. (геол.) Різновид глинистої породи, що утворюється в результаті вивітрювання вулканічних туфів; застосовується як будівельний та абразивний матеріал.

  2. (заст.) Те саме, що тріск — різкий, гучний звук від удару, розриву, ламання чогось; гуркіт, гук.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. троск, р. троску, д. троскові, з. троск, о. троском, м. троскові, к. троску

Походження слова (Етимологія)

Слово «троск» походить від французького «trottoir» (тротуар), яке, своєю чергою, утворене від дієслова «trotter» (бігти риссю, ходити швидко). У французькій мові «trottoir» означає «доріжка для пішоходів», тобто тротуар. Таким чином, українське «троск» є запозиченням, що позначає тротуар або пішохідну доріжку.
Споріднені слова:брук, дорога, шлях

Більше записів