Значення
-
Електричний пристрій, з’єднувач з трьома гніздами для підключення до однієї розетки кількох споживачів електроенергії.
-
Розгалужувальний елемент трубопроводу, каналу тощо, що має три відводи.
-
У розмовній мові — транспортний засіб, зокрема велосипед, розрахований на трьох осіб.
-
У техніці — деталь або вузол, що з’єднує три частини механізму, елементи конструкції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трійник, р. трійника, д. трійникові, з. трійник, о. трійником, м. трійникові, к. трійнику