Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ТРІЙЧ А ТА , а т, мн. Вила з трьома ріжками . У руках у мене вила-трійчата, залізні ( Вишня , І, 1956, 254); Бере рибак трійчата-вила, – Траву на вилах просіва (Нех., Ми живемо .., 1960, 104). Тлумачення із “Словника української мови”* ТРІЙЧ А ТИЙ , а, е, рідко. Те саме , що трійч а стий . З трійчатими вилами на плечі .. Люда брела на колгоспний двір … ( Вол ., Дні .., 1958, 140); Над майданом блідо горіли трійчаті ліхтарі ( Грим ., Незакінч. роман , 1962, 91).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трійчата, р. трійчати, д. трійчаті, з. трійчату, о. трійчатою, м. трійчаті, к. трійчато