тріумфаторка

тріумфаторка


[triumfɑtorkɑ]


Іменник

Буква: Т

  1. 1. Жінка, яка здобула блискучу перемогу, досягла видатного успіху в якійсь галузі (мистецтві, науці, спорті тощо) і отримала загальне визнання; переможниця, яку урочисто святкують.

  2. 2. Жінка, яка відчуває радість, гордість і задоволення від власної перемоги або успіху; та, що тріумфує.

  3. 3. У Стародавньому Римі: дружина, родичка або належна до почоту тріумфатора (полководця, якому було надано право на тріумфальний в’їзд до Риму).