тріумфаторка
тріумфаторка
[triumfɑtorkɑ]
Іменник
Буква: Т
-
1. Жінка, яка здобула блискучу перемогу, досягла видатного успіху в якійсь галузі (мистецтві, науці, спорті тощо) і отримала загальне визнання; переможниця, яку урочисто святкують.
-
2. Жінка, яка відчуває радість, гордість і задоволення від власної перемоги або успіху; та, що тріумфує.
-
3. У Стародавньому Римі: дружина, родичка або належна до почоту тріумфатора (полководця, якому було надано право на тріумфальний в’їзд до Риму).