тріумфаторка

1. Жінка, яка здобула блискучу перемогу, досягла видатного успіху в якійсь галузі (мистецтві, науці, спорті тощо) і отримала загальне визнання; переможниця, яку урочисто святкують.

2. Жінка, яка відчуває радість, гордість і задоволення від власної перемоги або успіху; та, що тріумфує.

3. У Стародавньому Римі: дружина, родичка або належна до почоту тріумфатора (полководця, якому було надано право на тріумфальний в’їзд до Риму).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |