Значення
-
Видавати різкі, сухі, часто повторювані звуки, нагадуючи тріск; гучно та безперервно ламатися з характерним шумом (про предмети).
-
Безперервно, голосно та швидко говорити, балакати, часто про щось дрібне або пусте; теревенити.
-
Про комах (наприклад, цвіркунів, коників): видавати характерні звуки своїми крильцями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я тріскочу, ти тріскотиш, він тріскотить, ми тріскотимо, ви тріскотите, вони тріскотять