1. Інструментальний музичний твір епохи бароко (XVII–XVIII ст.), призначений для виконання трьома голосами (два верхні солюючі та один басовий) з супроводом генерал-басу (як правило, клавесина або органа), що фактично утворює чотириголосну фактуру.
2. Ансамбль із трьох виконавців (зазвичай два мелодичні інструменти та бас-континуо), що виконує такі твори.