1. (геодезія, картографія) Метод визначення географічних координат точок земної поверхні шляхом побудови системи суміжних трикутників, в яких вимірюються всі кути та довжина однієї сторони (базису).
2. (математика, комп’ютерна графіка) Процес розбиття просторової фігури або поверхні на сукупність непересічних трикутників, вершини яких лежать на даній фігурі.
3. (соціологія, політологія) Метод дослідження або перевірки даних шляхом використання та зіставлення кількох різних джерел інформації, підходів або точок зору для підвищення достовірності результатів.
4. (військова справа, навігація) Визначення місцезнаходження об’єкта (наприклад, цілі) шляхом вимірювання кутів на нього з двох відомих точок, що утворюють базис.