Значення
-
(геодезія, картографія) Метод визначення географічних координат точок земної поверхні шляхом побудови системи суміжних трикутників, в яких вимірюються всі кути та довжина однієї сторони (базису).
-
(математика, комп’ютерна графіка) Процес розбиття просторової фігури або поверхні на сукупність непересічних трикутників, вершини яких лежать на даній фігурі.
-
(соціологія, політологія) Метод дослідження або перевірки даних шляхом використання та зіставлення кількох різних джерел інформації, підходів або точок зору для підвищення достовірності результатів.
-
(військова справа, навігація) Визначення місцезнаходження об’єкта (наприклад, цілі) шляхом вимірювання кутів на нього з двох відомих точок, що утворюють базис.
Правопис та відмінювання
н. тріангулювання, р. тріангулювання, д. тріангулюванню, з. тріангулювання, о. тріангулюванням, м. тріангулюванні, к. тріангулювання