тріангуляційний

1. (геодезія, картографія) Який стосується тріангуляції — методу визначення географічних координат точок земної поверхні шляхом побудови системи суміжних трикутників і вимірювання в них усіх кутів та деяких базисних сторін.

2. (математика, комп’ютерна графіка) Який стосується розбиття геометричної фігури або поверхні на непересічні трикутники (сітки трикутників), що застосовується для обчислень, моделювання чи візуалізації.

3. (переносне значення) Який використовує або ґрунтується на методі встановлення зв’язків або визначення позиції через аналіз взаємодії між трьома (або більше) точками, елементами чи сторонами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |