тріангулятор

1. Пристрій або інструмент для вимірювання кутів при геодезичних, топографічних чи картографічних роботах, основний елемент тріангуляційної мережі.

2. Спеціальна опора (вежа, вишка, піраміда) для встановлення геодезичного приладу (теодоліта) при виконанні тріангуляції.

3. У переносному значенні — людина, яка займається встановленням зв’язків, збором інформації або координацією дій між різними сторонами, групами чи структурами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |