тріангулятор

[triɑnɦuljɑtor] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Пристрій або інструмент для вимірювання кутів при геодезичних, топографічних чи картографічних роботах, основний елемент тріангуляційної мережі.

  2. Спеціальна опора (вежа, вишка, піраміда) для встановлення геодезичного приладу (теодоліта) при виконанні тріангуляції.

  3. У переносному значенні — людина, яка займається встановленням зв’язків, збором інформації або координацією дій між різними сторонами, групами чи структурами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тріангулятор, р. тріангулятора, д. тріангуляторові, з. тріангулятор, о. тріангулятором, м. тріангуляторі, к. тріангуляторе

Більше записів