тріангульовність

1. Властивість геометричної фігури, зокрема многокутника, бути розбитою на трикутники (тріангульованою) без перетину діагоналей, що є фундаментальною операцією в обчислювальній геометрії, комп’ютерній графіці та моделюванні.

2. У переносному, методологічному значенні — принцип або практика використання кількох незалежних джерел, методів або точок зору для перехресної перевірки даних, підвищення точності та достовірності результату (наприклад, у соціальних дослідженнях, картографії, геодезії).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |