Значення
-
Розділ християнського богослов’я, що вивчає вчення про Пресвяту Трійцю (Бога Отця, Сина і Святого Духа) як єдиного Бога в трьох особах.
-
У ширшому, переносному значенні — будь-яка філософська, релігійна або міфологічна концепція, заснована на трійчастій структурі або трьох основних принципах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тріадологія, р. тріадології, д. тріадології, з. тріадологію, о. тріадологією, м. тріадології, к. тріадологіє