напівпростір

Значення

1. У математиці, зокрема в геометрії та лінійній алгебрі — множина точок простору, розташована по один бік від заданої гіперплощини (наприклад, площини в тривимірному просторі або прямої на площині), яка може включати або не включати саму цю гіперплощину.

2. У фізиці, астрономії та інших науках — умовна частина простору, що обмежена деякою поверхнею або площиною і розглядається як єдине ціле для аналізу явищ (наприклад, верхній чи нижній напівпростір щодо поверхні Землі).

Правопис та відмінювання