тремоляція

[trɛmoljɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Тремоляція — у музиці: техніка гри на струнних інструментах, що полягає в швидкому чергуванні двох звуків, віддалених один від одного на інтервал (зазвичай терцію, кварту або квінту), або швидке повторення одного звуку.

  2. Тремоляція — у вокальному мистецтві: техніка співу, що характеризується швидким, ритмічним тремтінням голосу на одному звуці або між двома нотами.

  3. Тремоляція — у медицині та фізіології: дрож, дрожання, швидкі ритмічні коливання частини тіла (наприклад, пальців, повік), часто пов’язані з неврологічними розладами або фізичним виснаженням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тремоляція, р. тремоляції, д. тремоляції, з. тремоляцію, о. тремоляцією, м. тремоляції, к. тремоляціє

Більше записів