требний БукваТ Требний — заст. те саме, що требний, що стосується треб, церковних обрядів або служіння. Требний — заст. прикметник до требник; такий, що міститься в требнику (богослужбовій книзі). Приклади вживання Відсутні Частина мови: t.d. () | ←приймально-підсилювальнийнемелодичний→