травити

[trɑʋɪtɪ] Дієслово

Буква:Т

Значення

  1. Навмисно вбивати когось отрутою або шкідливими речовинами.

  2. Піддавати щось хімічній обробці, зокрема для фарбування, чищення або виділення шкіри (у шкіряному виробництві).

  3. Розтравлювати (виїдати) поверхню металу кислотою з метою гравіювання, нанесення малюнка тощо.

  4. Довго і нудно говорити про щось, докучати розмовами; також знущатися, глузувати з когось.

  5. Дозволяти худобі, птиці пастися, годувати її зеленим кормом на пасовищі.

  6. Розмовне: витрачати, марнувати щось (часто час, гроші) безплідно або на розваги.

  7. Застаріле: переслідувати, знищувати (наприклад, звіра на полюванні).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я травлю, ти травиш, він травить, ми травимо, ви травите, вони травлять

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘травити’ походить від праслов’янського ‘traviti’, що означало ‘поїдати, знищувати, тратити’. Воно пов’язане зі словом ‘трава’ (бо худоба їсть траву) та з ‘трути’ (тобто ‘тратити, труїти’). Це слово має багато значень: від ‘отруювати’ до ‘обробляти поверхню кислотою’ чи ‘випасати худобу’. Споріднене з грецьким ‘τραύω’ (ранити) та давньогерманськими словами, що означають ‘загроза’. Таким чином, ‘травити’ — це давнє індоєвропейське слово, яке еволюціонувало в різні боки, зберігаючи спільний корінь, пов’язаний із дією, що спричиняє зміну або знищення.
Споріднені слова:трава, отрута, страва

Більше записів