травка

[trɑʋkɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “трава” — невелика рослина з м’яким стеблом, що не утворює деревних тканин, або невелика кількість трави.

  2. Розмовна назва висушених листків, квіток або стебел коноплі (Cannabis), що використовуються як наркотична речовина.

  3. У кулінарії та побуті — розмовна назва свіжих або висушених ароматних трав, що використовуються як приправа (наприклад, петрушка, кріп, базилік).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. травка, р. травки, д. травці, з. травку, о. травкою, м. травці, к. травко

Більше записів