трапезник

[trɑpɛznɪk] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. У православній та греко-католицькій традиціях — ченці, який відповідає за трапезну (їдальню) монастиря, наглядає за харчуванням братії та порядком під час спільних трапез.

  2. Застаріле або історичне позначення людини, яка бере участь у спільній трапезі, гість за столом; той, хто трапезує разом з іншими.

  3. У переносному значенні — той, хто живе за чужий рахунок, часто гостює та любить добре поїсти; паразит, нахлібник (зазвичай із відтінком осудження).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трапезник, р. трапезника, д. трапезникові, з. трапезника, о. трапезником, м. трапезникові, к. трапезнику

Більше записів