транзакція

1. Одинична операція з даними в інформаційних системах, особливо в базах даних або фінансових платіжних системах, яка має властивості атомарності (або виконується повністю, або не виконується зовсім), узгодженості, ізольованості та довговічності.

2. У банківській справі та фінансах — окрема фінансова операція, наприклад, переказ коштів, оплата товару чи зняття готівки.

3. У праві — угода, договір між двома чи більше сторонами, що призводить до зміни їхніх прав та обов’язків.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |