1. Пристрій для передавання сигналів, даних або енергії на відстань; передавач (у радіотехніці, телекомунікаціях, медицині тощо).
2. У техніці зв’язку — радіопередавач або складова частина передавального пристрою, що генерує та посилає в простір радіохвилі.
3. У медицині та біології — пристрій або імплантат для передавання електричних імпульсів, сигналів або лікарських речовин у тілі.
4. У автоматиці та вимірювальній техніці — датчик з вбудованим підсилювачем, що перетворює вимірювану величину (тиск, температуру) у стандартний вихідний сигнал для передавання на відстань.