трансфінітний

1. (у математиці, теорії множин) Пов’язаний з нескінченними множинами, що перевищують за потужністю звичайну рахункову нескінченність; такий, що стосується трансфінітних чисел (наприклад, ординалів чи кардиналів).

2. (у філософії, логіці) Відносящийся до абстрактної, надкінцевої реальності або порядку, що виходить за межі скінченного та зліченного.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |