Значення
-
У математиці, зокрема в теорії множин — властивість нескінченних множин бути більшими за інші нескінченні множини; вираження порядку або потужності нескінченних множин за допомогою трансфінітних чисел.
-
У філософії та логіці — поняття, що виходить за межі скінченного та зліченно нескінченного; характеристика абсолютної, незліченної нескінченності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трансфінітність, р. трансфінітності, д. трансфінітності, з. трансфінітність, о. трансфінітністю, м. трансфінітності, к. трансфінітносте