трансфінітність

1. У математиці, зокрема в теорії множин — властивість нескінченних множин бути більшими за інші нескінченні множини; вираження порядку або потужності нескінченних множин за допомогою трансфінітних чисел.

2. У філософії та логіці — поняття, що виходить за межі скінченного та зліченно нескінченного; характеристика абсолютної, незліченної нескінченності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |