1. (в психології) Стан глибокої зануреності в себе, гіпнотичного сну або відключення свідомості, що характеризується різким обмеженням контактів із навколишнім світом, відсутністю або зниженням реакції на зовнішні подразники, часто зі збереженням здатності виконувати певні автоматичні дії.
2. (в релігії та езотериці) Змінене, екстатичне стан свідомості, досягнуте в результаті релігійних, містичних або медитативних практик, що супроводжується відчуттям виходу за межі власного тіла або злиття з вищою реальністю.
3. (в музиці) Напрямок електронної танцювальної музики (транс-музика), що виник наприкінці 1980-х років, характерною рисою якого є повторювані мелодійні фрази, глибокий бас, темп близько 125-150 ударів на хвилину та створення емульованого стану піднесення або «трансу» у слухача.
4. (розм., скорочене) Префікс або перша частина складних слів, що вказує на перехід через щось, переміщення або зміну стану (наприклад, трансформація, трансатлантичний, транскрипція). У цьому значенні вживається переважно як окремий елемент для пояснення терміна.