Значення
-
(в психології) Стан глибокої зануреності в себе, гіпнотичного сну або відключення свідомості, що характеризується різким обмеженням контактів із навколишнім світом, відсутністю або зниженням реакції на зовнішні подразники, часто зі збереженням здатності виконувати певні автоматичні дії.
-
(в релігії та езотериці) Змінене, екстатичне стан свідомості, досягнуте в результаті релігійних, містичних або медитативних практик, що супроводжується відчуттям виходу за межі власного тіла або злиття з вищою реальністю.
-
(в музиці) Напрямок електронної танцювальної музики (транс-музика), що виник наприкінці 1980-х років, характерною рисою якого є повторювані мелодійні фрази, глибокий бас, темп близько 125-150 ударів на хвилину та створення емульованого стану піднесення або «трансу» у слухача.
-
(розм., скорочене) Префікс або перша частина складних слів, що вказує на перехід через щось, переміщення або зміну стану (наприклад, трансформація, трансатлантичний, транскрипція). У цьому значенні вживається переважно як окремий елемент для пояснення терміна.
Правопис та відмінювання
н. транс, р. трансу, д. трансові, з. транс, о. трансом, м. трансі, к. трансе