трансформація

[trɑnsformɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Корінна зміна форми, структури, сутності або функцій чого-небудь; перетворення.

  2. У біології: перетворення однієї форми організму в іншу в процесі його індивідуального розвитку (онтогенезу).

  3. У лінгвістиці: спосіб встановлення зв’язків між синтаксичними конструкціями шляхом системи формальних правил їхнього перетворення однієї на іншу.

  4. У техніці та фізиці: перетворення видів енергії, електричного струму, сигналів тощо.

  5. У математиці: перетворення, відображення, що переводить кожну фігуру (або функцію) певної множини в іншу фігуру (або функцію) з тієї самої множини.

  6. У генетиці: зміна спадкової інформації клітини внаслідок поглинання нею вільної молекули ДНК з навколишнього середовища.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трансформація, р. трансформації, д. трансформації, з. трансформацію, о. трансформацією, м. трансформації, к. трансформаціє

Більше записів