транець

[trɑnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Коротка поперечна дошка на кормі човна або невеликого судна, до якої кріпляться стерно, підвісний двигун або інше обладнання.

  2. У техніці — кріпильний, опорний або огороджувальний елемент у вигляді поперечної балки, платформи або щита в конструкції різних механізмів, верстатів, транспортних засобів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. транець, р. транця, д. транцеві, з. транець, о. транцем, м. транцеві, к. транцю

Походження слова (Етимологія)

Слово «транець» походить від англійського «trample», що означає «топтати, важко ступати; топтання, тупання». Це слово звуконаслідувального походження, тобто воно імітує звуки, пов’язані з важкою ходою або тупанням. В українській мові воно, ймовірно, використовується для позначення чогось, пов’язаного з цими діями, можливо, як назва інструмента або пристрою.
Споріднені слова:тупіт, тупати, ступати

Більше записів