Словник Української Мови
Буква
1. Несподівана подія, яка трапляється з кимось, часто пов’язана з ризиком, небезпекою або чимось незвичайним; прикра випадковість.
2. Цікава, захоплива подія, яка викликає сильні враження; небуденний випадок, що запам’ятовується.
3. Заст. Випадок, обставина, стечення обставин.
Приклад 1:
Пригода тут-таки знайшла мене: присадкувата й червоногуба мулатка, коротконога і в короткій спідниці, з шаленими заокругленнями, обвішана бряз кальцями, в обшитому блискітками тісному декольте, повія з якихось інших веселих кварталів, бо Швабінґ тепер уже не той, що за часів символізму і кайзера Вільгельма. Вона стояла у брамі під ліхтарем і виглядала з натовпу необхідне їй обличчя.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Одна пригода була особливо прикра. В тій грецькій сім’ї Андропулів, де вони наймали половину господи, повно було всяких чорнявеньких і бистрооких дівчаток-підлітків того віку, що німці прозивають Backfische.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
Через ті крила і трапилася зі старим одного разу пригода під загальною назвою «Sztuka latania». На жаль, щоб переповісти цю історію, мені довелося б довго вивчати історію Галичини, аби наші патріоти не мали чого закинути, їздити у творчі відрядження, викопувати з могил бучацьких старожилів тощо.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”